Атаки РФ гальмують порти Одещини: вплив на експорт кукурудзи та ціни

Атаки РФ паралізують порти Одещини: катастрофічні наслідки для експорту кукурудзи та світових цін

Останні місяці чорноморські порти Одеської області, ключові артерії для українського агроекспорту, перебувають під постійним тиском. Систематичні повітряні тривоги та цілеспрямовані атаки Російської Федерації по портовій інфраструктурі призводять до регулярних зупинок роботи підприємств та, як наслідок, до значних затримок з перевалкою зернових культур. Ця ситуація має глибокий негативний вплив не лише на логістику, але й на експортні ціни, зокрема на кукурудзу, що є однією з основних статей українського сільськогосподарського експорту.

З початку повномасштабного вторгнення, а особливо після виходу Росії із зернової угоди, українські порти стали мішенню для ворожих ударів. Кожна повітряна тривога означає зупинку роботи, евакуацію персоналу та припинення всіх операцій. Це створює величезні простої, які накопичуються та перетворюються на багатоденні затримки в обробці суден. Наслідки таких затримок відчуваються на всіх рівнях: від фермера, який не може вчасно продати свій урожай, до кінцевого споживача на міжнародних ринках.

Економічні втрати та тиск на ціни

Простої в портах мають прямий економічний вплив. По-перше, збільшуються витрати на зберігання зерна, оскільки воно довше чекає на відвантаження. По-друге, зростають логістичні витрати через необхідність перепланування маршрутів, простої транспорту та підвищення тарифів страхових компаній, які працюють в умовах підвищеного ризику.

Ці фактори неминуче тиснуть на експортні ціни. Українські експортери змушені пропонувати свою продукцію зі знижкою, щоб компенсувати ризики та затримки, пов’язані з транспортуванням. Для кукурудзи, яка є значною частиною світового ринку фуражного зерна, це створює ефект доміно. Зменшення доступності української кукурудзи або підвищення її собівартості через логістичні проблеми може призвести до зростання світових цін, що, у свою чергу, вплине на тваринництво та харчову промисловість по всьому світу.

За оцінками експертів, кожна доба простою в портах Одещини може коштувати українській економіці мільйони гривень. Ці втрати не лише підривають фінансову стійкість агросектору, а й зменшують надходження валютної виручки до державного бюджету, яка так необхідна для фінансування оборонних потреб країни.

Виклики для логістики та пошук альтернативних шляхів

Крім прямого впливу на ціни, атаки створюють серйозні виклики для всієї логістичної мережі. Компанії змушені постійно адаптуватися до мінливих умов, шукати альтернативні маршрути, які часто є довшими та дорожчими. Це включає використання річкового транспорту (Дунайські порти), залізничного сполучення та автомобільних перевезень до європейських портів. Однак, пропускна здатність цих альтернативних шляхів обмежена, і вони не можуть повністю замінити потужності чорноморських глибоководних портів.

Основні проблеми альтернативних маршрутів включають:

• Обмежена пропускна здатність прикордонних переходів.
• Різниця в ширині залізничної колії з країнами ЄС.
• Вищі тарифи на перевезення порівняно з морським транспортом.
• Довші терміни доставки, що впливає на свіжість та якість деяких продуктів.

Ці виклики створюють додаткове навантаження на українських виробників, які змушені конкурувати на міжнародних ринках, маючи значно вищі логістичні витрати, ніж їхні конкуренти.

Вплив на світову продовольчу безпеку

Україна традиційно є одним із найбільших світових експортерів зерна, забезпечуючи значну частину попиту на кукурудзу, пшеницю та соняшникову олію. Порушення експорту з України має прямий вплив на світову продовольчу безпеку. Зменшення поставок або їхня нестабільність призводить до зростання цін на продовольство, що особливо сильно б’є по найбідніших країнах світу, які залежать від імпорту української сільськогосподарської продукції.

Міжнародні організації та уряди різних країн неодноразово закликали Росію припинити атаки на українську портову інфраструктуру, наголошуючи на її життєво важливому значенні для глобального постачання продовольства. Однак, агресор продовжує ігнорувати ці заклики, використовуючи продовольство як зброю у своїй гібридній війні.

Перспективи та необхідні заходи

Для мінімізації негативних наслідків та забезпечення стабільного експорту українського зерна необхідні комплексні заходи. Це включає посилення протиповітряної оборони регіону, що дозволить захистити портову інфраструктуру від ворожих атак. Також критично важливим є розвиток та модернізація альтернативних логістичних шляхів, зокрема збільшення пропускної здатності на прикордонних переходах та розширення можливостей Дунайських портів.

Крім того, міжнародна спільнота має продовжувати чинити тиск на Росію, щоб вона припинила агресію та розблокувала чорноморські порти для вільного та безпечного судноплавства. Лише за умов стабільної та безпечної роботи портів Україна зможе повною мірою реалізувати свій аграрний потенціал та продовжувати відігравати ключову роль у забезпеченні світової продовольчої безпеки.

Наразі українські аграрії та експортери демонструють неймовірну стійкість та винахідливість, адаптуючись до надскладних умов. Проте, без зовнішньої підтримки та системних рішень, тиск на експортні ціни кукурудзи та інших зернових буде лише зростати, що загрожує не лише економіці України, а й стабільності світових продовольчих ринків.