Перші аукціони «Земельного банку»: малий бізнес перемагає, ціни зросли у 12 разів

Історичний старт: ринок державної землі виходить з тіні

В Україні відбулася знакова подія для аграрного сектору — стартували перші онлайн-аукціони з суборенди державних земель сільськогосподарського призначення в рамках масштабного проєкту «Земельний банк». Ця ініціатива, реалізована Фондом державного майна України (ФДМУ) спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства, покликана раз і назавжди змінити правила гри на ринку, ліквідувавши корупційні схеми та забезпечивши рівний доступ до ресурсів для всіх учасників.

Перші результати торгів перевершили найсміливіші очікування експертів. Ринок продемонстрував не просто готовність до прозорості, а й шалений попит на легальну оренду землі. Конкуренція за окремі лоти була настільки високою, що фінальна вартість оренди зростала у геометричній прогресії.

Ажіотажний попит та зростання цін

Статистика перших аукціонів вражає. За даними організаторів, у ході торгів ціна річної оренди окремих земельних ділянок зростала у 8–12 разів від стартової вартості. Такий стрибок свідчить про те, що ринкова оцінка землі значно перевищує ті нормативні показники, за якими роками розраховувалася орендна плата у тіньовому секторі.

Висока конкуренція спостерігалася практично за кожним лотом. В середньому на одну ділянку претендували десятки учасників, що змушувало їх суттєво підвищувати ставки. Це прямий доказ того, що аграрії готові платити справедливу ринкову ціну за можливість працювати легально, маючи гарантії від держави та прозорі договори суборенди.

Малий бізнес проти агрохолдингів: хто перемагає?

Одним із найцікавіших висновків перших аукціонів стало спростування популярного міфу про те, що відкриття ринку державної землі вигідне лише великим агрохолдингам. Реальність виявилася інакшою. Активну участь у торгах взяли представники малого та середнього агробізнесу.

• Гнучкість та мобільність: Невеликі фермерські господарства виявилися більш гнучкими у прийнятті рішень та готовими боротися за конкретні ділянки у своїх регіонах.
• Локальний інтерес: Для малого фермера земля, що межує з його господарством, має критичне значення, тому він готовий запропонувати вищу ціну, ніж великий холдинг, для якого це лише одна з тисяч ділянок.
• Фінансова спроможність: Результати торгів показали, що українські фермери мають ресурс для інвестицій та розвитку, навіть в умовах війни.

Домінування малого бізнесу на цих аукціонах є позитивним сигналом для економіки. Це сприяє розвитку конкуренції, створенню робочих місць у сільській місцевості та формуванню середнього класу на селі.

Детінізація та наповнення бюджету

Проєкт «Земельний банк» має на меті не лише передачу землі в оренду, а й повну детінізацію використання державних активів. Раніше сотні тисяч гектарів державних земель оброблялися за «сірими» схемами, приносячи прибутки лише окремим ділкам та корумпованим чиновникам. Бюджет отримував копійки, або ж не отримував нічого.

Тепер ситуація кардинально змінюється:

1. Кожна гривня від оренди йде офіційно до бюджету.
2. Сплата податків стає прозорою та обов’язковою.
3. Земельні ділянки отримують ефективних власників, зацікавлених у збереженні родючості ґрунтів.

За словами представників Мінагрополітики, успішний старт аукціонів — це лише початок. У найближчих планах — виставлення на торги нових пулів земельних ділянок у різних регіонах України. Це відкриває вікно можливостей для тисяч українських підприємців, які прагнуть розширити своє виробництво.

Як відбуваються торги?

Варто нагадати, що всі аукціони проходять в електронній системі «Prozorro.Продажі». Це гарантує повну прозорість процесу: кожен охочий може спостерігати за ходом торгів, бачити учасників та їхні ставки. Людський фактор та можливість корупційного впливу зведені до нуля. Переможцем стає той, хто запропонував найвищу ціну, а договір суборенди укладається в електронному вигляді.

Таким чином, «Земельний банк» стає драйвером відновлення аграрної економіки України, демонструючи, що навіть у складні часи країна здатна проводити ефективні реформи та залучати внутрішні інвестиції.