ЄС погодив €90 мільярдів допомоги Україні на 2026-2027 роки: Деталі та економічний вплив

ЄС погодив €90 мільярдів допомоги Україні: Ключові деталі та вплив на економіку

Лідери Європейського Союзу досягли історичної угоди, затвердивши надання Україні фінансової підтримки у розмірі 90 мільярдів євро на період 2026-2027 років. Цей значний пакет допомоги має на меті стабілізувати українську економіку та підтримати її відновлення в умовах триваючої агресії.

Допомога буде надана у формі безвідсоткового кредиту, який фінансуватиметься за рахунок запозичень, забезпечених бюджетом ЄС. Важливою умовою є те, що Україна поверне цю позику лише після того, як Російська Федерація виплатить репарації за завдані збитки. Більше того, Євросоюз залишає за собою право використати заморожені російські активи для погашення цього кредиту, що додає ваги дискусіям щодо конфіскації російських коштів.

Дискусії навколо заморожених російських активів

Питання використання заморожених російських активів для відбудови України та погашення кредитів набуває все більшої актуальності. Нещодавно стало відомо, що бельгійські політики та керівники фінансового сектору стали об’єктами тиску з боку російської розвідки саме через ці активи. Це підкреслює чутливість та геополітичне значення питання, адже Бельгія є однією з ключових країн, де зберігається значна частина заморожених російських коштів.

Економічний ландшафт України: від бюджету до валютних прогнозів

На тлі міжнародної підтримки Україна продовжує працювати над внутрішньою економічною стабільністю. Київська міська рада вже затвердила бюджет столиці на 2026 рік у розмірі понад 106 мільярдів гривень, що свідчить про планування та розвиток навіть у складних умовах. Національний банк України, зі свого боку, визначив регламент роботи банківської системи та системи електронних платежів наприкінці 2025 та на початку 2026 року, забезпечуючи безперебійну роботу фінансового сектору під час новорічних свят.

Щодо валютного ринку, банкіри прогнозують незначні курсові коливання долара США на новорічні свята, очікуючи тижневі відхилення в межах 1-1,5% від початкового понеділкового курсу. Різниця між купівлею та продажем валюти на міжбанківському ринку, за їхніми словами, буде мінімальною.

Офіційні курси валют від НБУ на 19 грудня 2025 року свідчать про такі показники:

• Фунт стерлінгів (GBP): 56.71 ₴
• Долар США (USD): 42.34 ₴
• Євро (EUR): 49.59 ₴
• Злотий (PLN): 11.79 ₴

Варто зазначити, що євро здешевшав, що може вплинути на імпорт та експортні операції.

Підтримка бізнесу та аграрного сектору

Держава та міжнародні партнери активно посилюють підтримку аграріїв. У державному бюджеті на 2026 рік на підтримку агропромислового комплексу передбачено 14,1 мільярда гривень, що на 4,5 мільярда гривень більше, ніж у 2025 році. Це важливий крок для відновлення роботи та подолання наслідків війни у ключовому для України секторі.

Програма грантів “Власна справа” також буде розширена з наступного року, пропонуючи нові можливості для ветеранів у сфері підприємництва. Це стимулюватиме розвиток малого та середнього бізнесу та інтеграцію ветеранів у цивільне життя.

Енергетична безпека та цифрові інновації

У сфері енергетичної безпеки Європарламент підтримав відмову від газу з РФ до кінця 2027 року, що є стратегічним кроком для всієї Європи, включаючи Україну. На індивідуальному рівні компанії також шукають шляхи до енергетичної незалежності: “Київстар” придбав власну сонячну електростанцію для зменшення залежності від нестабільної енергетичної системи України.

Цифрові інновації продовжують розвиватися. “Київстар” також запустив послугу Starlink Direct to Cell для власників iPhone, розширюючи можливості супутникового зв’язку. Водночас, дослідження показують, що українці щомісяця витрачають понад 30 мільйонів гривень у месенджері Telegram, що свідчить про активне використання цифрових платформ.

Виклики та перспективи відбудови

Попри позитивні новини, існують і виклики. Атаки РФ по чорноморських портах Одещини продовжують гальмувати роботу підприємств та впливати на експорт кукурудзи, що негативно позначається на експортних цінах та логістиці. Також обговорюються питання ефективного управління арештованими активами: АРМА стикається із занепокоєнням щодо дискримінаційних умов конкурсу на визначення управителя активами групи IDS Ukraine.

Гендиректор “Інтерпайпу” Лука Занотті назвав металургію рушієм повоєнної відбудови, підкресливши її ключову роль за умови швидкої євроінтеграції та узгодженої енергетичної політики.

На порядку денному також стоїть пропозиція щодо запровадження “податку на вдячність” у розмірі 2-3% з доходів українців, що викликає дискусії в суспільстві.

Митна служба України, зі свого боку, оновила перелік товарів, що підпадають під антидемпінгові заходи, а також запобігла незаконному переміщенню брендових товарів, посилюючи контроль за кордоном.